Так смішно! Я сів не в той автобус))) Як можна було переплутати? Чому мене ніхто не зупинив? А може, все не випадково? Венздей, мабуть, сказала б, що в усього є причина, і ця уявна розмова з сестрою мене заспокоїла. Тим паче, що я їхав до Києва! Дорога була довшою, ніж я планував, тож було багато часу для роздумів. Я міркував, що ж змусило наглядача — симпатичну ж, урешті, людину! — писати мені тоді такого неприємного листа? Причинно-наслідкові зв’язки розкрилися мені як на долоні. Дещо мало на нього вплив, із чим він не зміг упоратися. А моя чарівна усмішка (жартую!) й захват його розповідями та екскурсією розтопили біль від «незадоволених потреб». Всю дорогу я складав перелік того, що заважає нам порозумітися з іншими, що будує стіни між людьми. СТРАХ, НЕДОВІРА, РОЗДРАТУВАННЯ, ГНІВ, ВРАЗЛИВІСТЬ, НЕПРИЯЗНЬ, НЕНАВИСТЬ, ВІДРАЗА, ТРИВОГА, ВІДЧУЖЕННЯ, АПАТІЯ, БАЙДУЖІСТЬ, ХВИЛЮВАННЯ, СМУТОК, ВТОМА, СМЕРТЕЛЬНА ВТОМА, БІЛЬ, САМОТНІСТЬ, ГОРЕ, БЕЗНАДІЯ, ДЕПРЕСІЯ, НАПРУЖЕННЯ, СТРЕС, НЕВПЕВНЕНІСТЬ, ТУГА. У Києві я, звісно ж, пішов до костелу. «Центр» міста дуже великий, але знайти костел Святого Миколая було легко. Я дивися на нього й не міг уявити тих людей, які майже сто років тому могли зробити тут склад! Як вітражі й розписи рік за роком припорошувало курявою й сміттям, а потім їх узагалі знищили. Як ця велична пам’ятка була архівом, як у вежах розміщували глушилки радіосигналів… Іноді люди грають у дуже дивні ігри, думав я і раптом почув звуки оргАну. Я наче розчинився в цій музиці, захват охопив мене й знову затріпотіли ті самі крила. Цікаво, чи Венздей захотіла б узяти до рук свою віолончель? Я зайшов досередини. Яке щастя, що костел відреставрували після пожежі. Скільки йому довелося витерпіти! Я ходив костелом і раптом спіткнувся об коробку. Ледь не впав. З коробки випала купа всякої всячини! Від цікавості мої емоції запурхали, як втішений кажанчик, і я ще раз пересвідчився: щоб досягати мети, щоб іти своїм шляхом натхненно, варто таки концентруватися на хорошому. І це не про те, щоб робити вигляд, що «поганого», складнощів чи перешкод немає, ні! От цей костел стільки всього пережив, і видно на ньому сліди всього цього. Але ж я можу одночасно бачити його величну красу! Це допомагає мені всі дні пошуків...